Характеристика кругопотоку продуктів та доходів у закритій змішаній економіці. Зв’язки між приватним та державним секторами економіки
Вироблений за певний період суспільний продукт є результатом взаємодії множини фірм і домашніх господарств, які через ринок обмінюються готовими товарами і послугами. Потоки продуктів і послуг в обміні опосередковуються зустрічним потоком грошей. У процесі безперервного руху товарів і грошей формуються доходи різних економічних суб’єктів, які використовуються для суспільного, особистого та виробничого споживання у поточному періоді або в майбутньому.
Модель, яка описує потоки товарів, послуг та грошей, відома під назвою кругопотоку продуктів і доходів. Аналіз кругопотоку доходів пояснює, як формується ряд похідних макроекономічних показників, пов’язаних з показниками ВВП та ВНП, з яких елементів складаються кінцеві доходи домогосподарств, фірм та держави, а також дозволяє встановити основні пропорції в економічній системі, які отримали назву макроекономічних тотожностей.
У макроекономічному аналізі розглядається декілька видів економічних систем. Економічна система, заснована на приватній власності без втручання держави і без зовнішньоекономічних зв’язків називається „закритою приватною економікою”. У ній взаємодіють лише два суб’єкти – домогосподарства і фірми. Сучасні економіки є відкритими економіками з державним сектором. Модель саме такої економіки представлена на рис. 2.1. Вона описує потік ресурсів, товарів і послуг, урівноважений потоком грошових платежів (на схемі не показаний), які обслуговують обмін між всіма макроекономічними суб’єктами.
Всі макроекономічні суб’єкти пов’язані між собою двома групами ринків – товарів і послуг та ресурсів. На ринку продуктів фірми продають вироблені товари і послуги, які купують домогосподарства, уряд та інші країни світу. На ринку ресурсів домогосподарства продають фактори виробництва, якими вони володіють, а фірми купують робочу силу, устаткування, сировину та інші ресурси виробництва. Грошові видатки фірм на ресурси набувають форми виробничих витрат для фірм і різних видів доходів домашніх господарств – заробітної плати, процентних доходів, рентних платежів, тощо. На ринку товарів, після продажу своєї продукції, фірми отримують доходи, за рахунок яких покривають всі свої витрати на виробництво національного продукту, а наявний залишок утворює прибуток.
Якщо припустити, що видатки фірм на ресурси перетворюються на національний доход, який домогосподарства відразу ж використовують на придбання споживчих товарів на ринку готової продукції, а фірми відразу витрачають доходи від реалізації продукції на купівлю ресурсів для виробництва національного продукту, то національний доход і вартість національного продукту будуть рівні.
Але у реальній дійсності частина доходу домогосподарств перетворюється на заощадження. У той же час фірми в середньому за рік витрачають більше, ніж отримують за продаж своїх товарів і послуг, оскільки використовують свої доходи не лише на підтримку виробництва, але й на його розширення. Зростання загальної величини капіталу відбувається за рахунок інвестицій. Джерелом інвестицій, як правило, є заощадження. Рух заощаджень, їх перетворення на інвестиції здійснюється системою спеціальних установ, які утворюють фінансові ринки, які також включені у схему кругопотоку продуктів і доходів.
Держава пов’язана з елементами господарської системи трьома ланками – це податки, державні закупівлі, державні запозичення. Податки, які стягуються урядом з домогосподарств, включають особистий прибутковий податок, відрахування у різні фонди соціального (медичного, пенсійного та ін.) страхування, податок на майно і т.п. Частково вилучені кошти повертаються до домогосподарств у вигляді трансфертних платежів (пенсій, стипендій, допомоги малозабезпеченим, допомоги по безробіттю). У моделі кругопотоку показано лише величину чистих податків як різницю між податковими надходженнями і трансфертними платежами : .
Другу лінію зв’язку – між державн...
